4-5 листопада 2019 року у м. Будапешт (Угорщина) зібралися представники міжнародних комісій з річкових басейнів, експертів з планування дій у надзвичайних сторін задля обговорень питань аварійного забруднення транскордонних річок.

Міжнародний семінар «Запобігання аварійного транскордонного забруднення водних об’єктів – планування реагування, попередження та пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій» організовано Європейською економічною комісією ООН (UNECE) під егідою Спільної експертної групи з водних та промислових аварій (JEG) та Міжнародної комісії з охорони річки Дунай (ICPDR). У заході взяли участь провідні фахівці з Угорщини, Німеччини, Австрії, Республіки Молдова, Румунії, Чехії, Сербії, Латвії та Вірменії.

 

До участі у семінарі долучилась і українська експертка – Ірина Ніколаєва, консультантка ОБСЄ та керівниця Екоплатформи. Вона розповіла міжнародним колегам про регіональні та транскордонні загрози при експлуатації хвостосховищ нашої країни, зокрема про об’єкти, які наразі досліджуються у басейні транскордонної річки Дністер та у суббасейні річки Сіверський Донець на Донбасі.

 

Окрема увага була приділена питанню транскордонного співробітництва. Ірина поділилась із експертами досвідом такого співробітництва у басейні річки Дністер. Так, питання експлуатації хвостосховищ Оріани (Івано-Франківська обл.) та Молдавської ДРЕС (Одеська обл.) розглядаються у двосторонньому порядку представниками України і Республіки Молдова. Експерти зазначених країн цього року спільно відвідали об’єкти, та готують матеріали до розгляду на засіданні Дністровської комісії – органу міждержавного співробітництва двох країн в сфері охорони, сталого використання та розвитку басейну річки Дністер.

 

Незважаючи на те, що хвостосховища були запроектовані та побудовані задля безпечного зберігання промислових відходів, на практиці через порушення умов експлуатації такі об’єкти є джерелами аварійного забруднення водних об’єктів. Тож, питання запобігання транскордонного аварійного забруднення річкових басейнів від таких потенційно небезпечних об’єктів має розглядатися на міждержавному рівні.

Серед головного – наша країна безумовно йде правильним шляхом, виявляючи та досліджуючи екологічні загрози для водних об'єктів, що створюються такими небезпечними об'єктами як хвостосховища. Але попереду все ще багато роботи в частині політики запобігання аварійного транскордонного забруднення вод. Наступним надзвичайно важливим кроком має стати створення системи раннього оповіщення між Україною та сусідніми країнами для транскордонних річок.