Минулого тижня, 11 жовтня 2019 р., українські фахівці разом із представниками Молдавської сторони відвідали ділянку покинутого золошлаковідвалу Молдавської ДРЕС.

Цьому заходу передували підготовчі організаційні роботи, проведені в рамках проекту ГЕФ «Сприяння транскордонному співробітництву та комплексному управлінню водними ресурсами в басейні річки Дністер».  

Особливість ситуації полягає в тому, що золошлаковідвал станції розташований на території України, а власником та відповідальним за його експлуатацію є підприємство Придністров’я – Молдавська ДРЕС. Після розпаду СРСР та встановлення кордону незалежних держав золошлаковідвал станції опинився на землях Граденицької сільської ради Біляївського району Одеськохї області. Попри те, що об’єкт не експлуатується підприємством ще з 2005 року, він завдає шкоди довкіллю та здоров’ю людей, про що неодноразово скаржились місцеві мешканці.

 

Протягом 2019 року консультанти ОБСЄ - фахівці Екоплатформи зібрали документацію, наявну в українських відомствах, зустрілись із представниками сільської ради та поспілкувались із місцевими мешканцями. Саме відвідування об’єкту узгоджувалось із Держприкордонслужбою, адже ділянка золовідвалу знаходиться в прикордонній смузі між Україною та Республікою Молдова (Придністровський сегмент українсько-молдовського кордону). 

Під час візуального огляду встановлено, що поверхня хвостосховища поросла очеретом. - Це зменшує винос крупних фракцій пилу, але не вирішує проблему, адже порушені землі не були рекультивовані належним чином, і відбувається пиління дрібнодисперсних часток золошлаків, - зазначила Ніколаєва Ірина, керівниця групи фахівців, к.т.н., експертка з екологічної безпеки, консультант ОБСЄ.

 

Прогулюючись територією фахівці виявили зруйновану насосну станцію та колишній відстійник, які у минулому входили до складу хвостового господарства станції, та зафіксували ознаки порушення технологічних вимог при заповненні секцій накопичувача.

Проблематика експлуатації Молдавської ДРЕС є комплексною: золошлаковідвал станції – це по суті покинутий об’єкт, який займає великі площі українських земель. Підприємством не проведено належним чином закриття накопичувача, рекультивацію порушених земель, та не сплачується екологічний податок. До того ж, не узгоджені умови експлуатації Кучурганського водосховища: МолдДРЕС не відкачує колекторно-дренажні води, внаслідок чого відбувається підтоплення населених пунктів в Роздільнянському районі Одеської області.

 

Представники Молдавської та Української сторін погодились, що таке комплексне питання експлуатації золошлаковідвалу та Кучурганського водосховища не може розглядатись в односторонньому порядку. Винесення проблематики на міждержавний рівень є прикладом сприяння проекту ГЕФ транскордонному співробітництву та комплексному управлінню водними ресурсами в басейні річки Дністер.

 

Тож, готуємо аналітичні матеріали та висновки до розгляду на засіданні Дністровської комісії, запланованому у грудні цього року.

 

Довідково

До складу групи відвідувачів ввійшли з Української Сторони: заступник Уповноваженого КМ України, начальник Дністровського БУВР Роман Михайлюк, начальник БУВР річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Лілія Гричулевич, заступник начальника відділу басейнової взаємодії та міжнародних відносин Олег Романчук, начальник відділу ТЕБ та інфраструктури БУВР річок Причорномор’я та нижнього Дунаю Віктор Валюх, керівниця групи фахівців, експертка з екологічної безпеки, консультант ОБСЄ Ірина Ніколаєва;

з Молдавської Сторони: заступник Уповноваженого Уряду Республіки Молдова, заступник директора Агентства «Apele Moldovei» Раду Казаку, начальник Управління біорізноманіття Міністерства сільського господарства, регіонального розвитку та навколишнього середовища Республіки Молдова Думитру Горелко та начальник Управління інтегрованого менеджменту водних ресурсів Міністерства сільського господарства, регіонального розвитку та навколишнього середовища Республіки Молдова Андріан Делінські.